Колеги з Чернівецького управління надали роз'яснення:

1. До чиїх повноважень належить контроль дотримання законодавства з питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників?

- ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯКОСТІ ОСВІТИ «є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки та який реалізує державну політику у сфері освіти, зокрема з питань забезпечення якості освіти, забезпечення якості освітньої діяльності, здійснення державного нагляду (контролю) за закладами освіти щодо дотримання ними законодавства» (Постанова Кабінету Міністрів України(від 14 березня 2018 р. № 168) ).
АКТОМ, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти (наказ МОНУ від 05.08. 2019 р. №1071), передбачено контроль за атестацією педагогічних працівників у закладі освіти.

2. Який документ регламентує атестацію педагогічних працівників і що є її необхідною умовою?

- Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОНУ № 930 від 06 жовтня 2010 року. У ньому зазначено, що «умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів» (п.1.8).

3. У якому документі зазначені форми і види підвищення кваліфікації педагогічних працівників?

- У Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (Постанова МОН України від 21.08.2019 р. № 800): «Педагогічні і науково-педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами (п.6 Порядку).
Основними видами підвищення кваліфікації є:
• навчання за програмою підвищення кваліфікації;
• стажування;
• участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо».

4. Хто визначає, де проходити підвищення кваліфікації та у яких формах?

-Педагогічні та науково-педагогічні працівники з урахуванням результатів самооцінки компетентностей і професійних потреб, змісту власної викладацької діяльності та/або посадових обов’язків САМОСТІЙНО ОБИРАЮТЬ конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі – суб’єкти підвищення кваліфікації) (п.7 Порядку). За результатами розгляду пропозицій працівника, педагогічна рада закладу освіти затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік в межах коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на відповідний рік (за винятком коштів самостійного фінансування підвищення кваліфікації педагогічними та науково-педагогічними працівниками) (п.18 абзац 1).

5. Хто може надавати послуги з підвищення кваліфікації педагогів?

- Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, що надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам (абзац 1 п.9). 
Результати підвищення кваліфікації У СУБ'ЄКТІВ підвищення кваліфікації, що мають ЛІЦЕНЗІЮ на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за АКРЕДИТОВАНОЮ ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ, не потребують окремого визнання чи підтвердження (п.24 абзац 1).
Результати підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням педагогічної (вченої) ради відповідного закладу освіти (п.24 абзац 2). 
Інші суб'єкти підвищення кваліфікації стануть відомі після затвердження МОН України «порядку, критеріїв відбору та умов оприлюднення програм підвищення кваліфікації» (п.10 Порядку).

6. Скільки годин на рік педагог має вчитися?

- Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного або науково-педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років.
Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника дошкільного, позашкільного закладу освіти встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років.
ОБСЯГ (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників установлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – ЄКТС, (один кредит ЄКТС становить 30 годин) за накопичувальною системою.
Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації У ФОРМІ семінарів, практикумів, тренінгів, вебінарів, майстер-класів тощо визначається відповідно до його фактичної тривалості в годинах (без урахування самостійної (позааудиторної) роботи) або в кредитах ЄКТС (з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи), але не більше ніж 30 годин або 1,5 кредиту ЄКТС на рік (п.12 абзац 2).

7. Хто фінансує підвищення кваліфікації педагогічних працівників?

- У Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (далі – Порядок), затвердженому Постановою МОН України від 21.08.2019 р. № 800, зазначено: «Підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ (далі — заклади освіти) забезпечується ЇХ ЗАСНОВНИКАМИ (або уповноваженими ними органами) та ОРГАНАМИ УПРАВЛІННЯ відповідних закладів освіти у межах повноважень та відповідно до законодавства» (абзац 3 п.1.). 
У разі підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, інших коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти на підвищення кваліфікації, укладення договору між керівником закладу освіти та суб’єктом підвищення кваліфікації із зазначенням джерела фінансування підвищення кваліфікації є обов’язковим (п. 32 абзац 2).

8. Чи зарахуються години підвищення кваліфікації, зазначені в сертифікатах, які вчитель отримав раніше?

- Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800, яка затверджує Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науко-педагогічних працівників «набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 17 затвердженого цією постановою Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, що набирає чинності з 1 січня 2020 року».
Отже, усі сертифікати про участь у семінарах, тренінгах, практикумах, вебінарах тощо, які були видані після 21 серпня 2019 року, можуть бути зараховані як підвищення кваліфікації. 
З 1 січня 2020 року підвищення кваліфікації стане можливим «за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти на підвищення кваліфікації» (п.17 Порядку).

Отже, відповідно до ст.23 Закону України «Про освіту», «ДЕРЖАВА ГАРАНТУЄ академічну, організаційну, фінансову і кадрову АВТОНОМІЮ закладів освіти» і, відповідно до ст. 54, надає право педагогічним працівникам на академічну свободу та «ВІЛЬНИЙ ВИБІР освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників»

 

Трішечки гумору

Оголошення

 

Корисні ресурси для самоосвіти

У сучасному світі, де у більшості людей є доступ до інтернету, бути освіченим спеціалістом у певній галузі – не означає закінчити університет та отримати державний диплом. Адже у віртуальному просторі є все необхідне, аби освоїти безліч спеціальностей. Звісно ж, лікарем ви через інтернет не станете, але можете вивчити, наприклад, основи дизайну, стати копірайтером чи освоїти базові знання з філософії.